Хід дій:

Google хотів розширити свою рекламну імперію за межі Інтернету. Радіостанції віддадуть Google частину свого рекламного ресурсу, а Google зіштовхне рекламодавців один з одним, щоб поборотися за місця.

Результат:

Проблеми виникли через те, що станції не бажали віддавати контроль. Оголошення Google коштували дешевше, ніж ті, що продавалися безпосередньо на станціях, і хоча Google стверджував, що зростання попиту зрештою підніме ціни, радіостанції не хотіли ризикувати. Далі, Медіа-покупці неохоче співпрацювали з Google, яка відмовилася продовжувати звичайну практику завчасного узгодження цін і групування оголошень.

Урок:

Генеральний директор Ерік Шмідт пояснив свою невдачу тим, що компанії не змогли виміряти продуктивність на радіо — те, що вони могли робити в Інтернеті, відстежуючи перегляди та кліки. Але більш масштабним може бути те, що прірва між основним бізнесом Google і радіобізнесом виявилася надто великою. І це ускладнює корисне навчання. Ви не зможете використовувати те, що ви дізналися, тому що ви не розумієте контекст і не будете знати, як пов’язати те, що ви дізналися, із наявною базою знань.

Далі:
Rita Gunther McGrath/HBR квітень 2011 Google продала свої активи Google Radio компанії під назвою WideOrbit, в останній ознакі невдалих спроб Google розширити свою рекламну імперію за межі Інтернету. Google Radio, сервіс купівлі онлайн-радіореклами, який компанія закрила на початку цього року, була однією з багатьох офлайн-ініціатив, яка не досягла очікуваного Google успіху. У амбітному плані під керівництвом колишнього керівника Тіма Армстронга, Google також намагався вийти на телевізійну та газетну рекламу; жодна з цих спроб не пройшла дуже добре. Джерело:venturebeat.com

Опубліковано:
Блискучі провали редакції, цитуючи Р. Гюнтер Макграт/HBR квітень 2011

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР