Хід дій:

На перший погляд може здатися дивним знайти художника-імпресіоніста Вінсента Ван Гога серед справ в Інституті блискучих невдач... Правда, за життя він не отримав визнання за свою роботу – продав лише одну картину., помер бідною людиною і лише після його смерті прославився на весь світ. Але чи виправдано говорити про невдачу? Напевно, ні, якщо врахувати, що сам Ван Гог, принаймні в якійсь мірі, вибрати жити в бідності: він був чутливою людиною, який передусім знайшов втілення у своєму мистецтві і не був готовий йти на поступки. Однак, його життя характеризувалося «невдачею», і в багатьох випадках він сам бажав би іншого результату.

Розглянемо кілька подій із життя Ван Гога:
1. У підлітковому віці він закохався до вух до доньки своєї господині…
2. Сім'я Ван Гога не була забезпечена, і щоб полегшити фінансовий тягар сім'ї, коли він досяг віку 16 йому знайшли роботу в арт-дилері Goupil & Cie у Гаазі, де його дядько був менеджером…
3. Ван Гог серйозно думав про кар'єру журнального ілюстратора...
4. Ван Гог намагався влаштуватися вчителем, працював у книжковому магазині, а пізніше вирішив стати євангелістом у Борінажі в Бельгії…
5. Наприкінці двадцятих років Ван Гог закохався в одну зі своїх моделей «Сіен»…
6. Ван Гог постійно шукав місця, де міг би почуватися як вдома...
7. У віці 37 Вінсент Ван Гог вирішив покінчити життя самогубством і вистрелив собі в серце…

Результат:

1. Його любов до дочки господині залишилася без відповіді – вона вже була заручена з іншим чоловіком. Ван Гог страждав від періоду депресії.
2. Ван Гога (відсутність) Соціальні навички не цінувалися у торговців мистецтвом, і Ван Гог знову пережив період депресії. У травні 1875 його перевели до Парижа. Його неприязнь до торгівлі мистецтвом – і зокрема до роботи з клієнтами – зростала.
3. Спочатку його привабила ідея заробляти гроші як ілюстратор, і йому знадобилося багато часу, щоб відмовитися від цієї ідеї.
4. Хоча його відданість турботі про хворих високо цінувалася, коли він починав як євангеліст, його відсутність комунікативних навичок знову переслідувала його і тут, і йому не дали постійної посади.
5. Його зусилля жити разом зі своєю моделлю (і повія) «Sien» не вийшов. До того ж вона виявилася вагітною – і виношує дитину іншого чоловіка.
6. Ван Гог жив у різних місцях Нідерландів, Бельгія та Франція, шукав місце, «яким він міг би назвати домівку», – розчарований він продовжував рухатися далі.
7. Намагаючись прострілити собі серце, він зробив «поширену» помилку, вважаючи, що його серце знаходиться за лівим соском.. Він сумував за серцем і помер 29 липня 1896 від внутрішньої кровотечі.

Урок:

Протягом свого життя, Вінсент Ван Гог пробував свої сили в різних професіях, мав багато стосунків, і намагався будувати життя в багатьох різних місцях. Раз у раз це призводило до розчарування, конфліктів і у Ван Гога, який переїжджає на нове місце. Однак, це також призвело до того, що Ван Гог все більше «жив» у світі своїх внутрішніх почуттів, у своїй пристрасті до свого мистецтва, і у великій кількості неймовірно красивих картин. Він продовжував шукати місце, людей і «ціль життя», яка римувалася з його способом існування у світі. Його «невдачі», і його рух далі, дав йому нові ідеї та натхнення.

Далі:
За своє коротке життя, Ван Гог був значною мірою неправильно зрозумілий оточуючими, і його мистецтво залишилося недооціненим. Однак, незабаром після смерті – в 1890 – Навколо його творчості вже був величезний «хайп».. Як тільки його творчість привернула увагу французького критика Альбера Ор'є, бідність і нерозуміння перетворилися на багатство і хвалу. Для Ван Гога це сталося надто пізно, але не для своїх спадкоємців та інших. Незабаром після цього його почали називати генієм 1905 Вінсент Ван Гог уже був легендою.

Бідність, яка характеризувала життя Ван Гога, різко контрастує з астрономічними розмірами, які зараз демонструють його картини. Найбільша сума, заплачена за картину, припадає на одну з його картин – портрет доктора Гаше в 82.5 мільйон доларів – і у Ван Гога є власний музей в Амстердамі.

Сам факт того, що громадська оцінка творчості такого художника, як Ван Гог, може коливатися з одного кінця спектра на інший за такий короткий час, знову показує, наскільки відносною та суб’єктивною є ця оцінка.. Він підкреслює, наскільки важливим може бути слідувати власній інтуїції та вчитися на своїх помилках і нещастях.

Опубліковано:
Фонд «Інститут блискучих невдач».
Джерела включають: Королівська бібліотека, обкладинка

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР